- відвиклий
- —————————————————————————————відви́клийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
відвиклий
Смотреть что такое "відвиклий" в других словарях:
відвиклий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до відвикнути … Український тлумачний словник
здичавілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до здичавіти. 2) у знач. прикм.Дикий, неприручений (про тварин). || Некультивований (про рослини). || Запущений, порослий бур яном (про сад, поле і т. ін.). 3) у знач. прикм., перен. Відвиклий від людей, товариства … Український тлумачний словник
